Формування творчої особистості в урочній та позаурочній діяльності

Відділ освіти Чернівецької районної державної адміністрації

Доповідь на тему:

Формування творчої особистості

в урочній та позаурочній 

діяльності.

                                                                    

                                                                 

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Але психологи констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, ще не здатні самостійно розв'язувати проблеми, не можуть мислити діалектичне, системно, легко переходити від одного виду діяльності до іншого, їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Такий стан справ потребує якісно нового підходу до підготовки молоді до життя. Орієнтиром змісту освіти є робота на особистість.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно з державною програмою «Освіта» є формування освіченої творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я. Розв'язання цього завдання вимагає оновлення змісту і методів навчання, спрямованих на розвиток особистості учня.

            Школа має враховувати важливість сприятливих умов і стимулів у підтриманні творчої активності і намагатися організувати навчальний процес так, що кожна дитина мала змогу реалізуватися як творча особистість.

            Творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а найбільш характерним є стилем поведінки є творчий.

          Серед характерних ознак творчої особистості виділяють: відхилення від шаблону; оригінальність; ініціативність; наполегливість; високу самоорганізацію; працездатність.

          Формування творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, виходячи із поставленої мети.

У визначенні головних показників творчої особистості учня ми опираємось на дослідження О. М. Пєхоти, а саме:

·        ініціативність, активність;

·        впевненість у своїх силах та здібностях;

·        нестандартні дії;

·        вміння довести справу до кінця;

·        потяг до самостійної роботи;

·        логічність мислення;

·        імпровізаційність.

    Розглянемо методику формування творчої особистості школярів на основі впровадження художньо-педагогічних технологій на уроках музичного мистецтва та цілісної системи організації позаурочної діяльності учнів у школі.

     Доцільно організувати навчально-виховний процес на уроці музичного мистецтва на основі інтегративних, проблемно-евристичних, інтерактивних, ігрових художньо-педагогічних технологій. Саме їх застосування дає змогу учням реалізуватися як творчим особистостям.

     Інтегративні технології сприяють кількісному збільшенню та якісному збагаченню порівнянь, аналогій, розширенню діапазону художньо-естетичних узагальнень. Тому використовуємо різні творчі завдання інтегративного типу: передати лініями характер музики; підібрати кольори відповідним музичним інструментам, музичним образам, характеру музики; «оживити» картини за допомогою звуків, пантоміми, рухів. Прийом «Звучання картини»: учні озвучують репродукції різних художників за допомогою шумових інструментів, звуків, імпровізують мелодії (К. Моне «Враження. Схід сонця», М. Дерегус «Тарас Бульба на чолі війська»), відповідають на питання-завдання: «Що ви чуєте, коли дивитесь на репродукцію? Відтворіть», порівнюють образи в музиці та образотворчому мистецтві.

Відомо, що органи зору «пропускають» у мозок в п'ять раз більше інформації, ніж органи слуху, тому максимально унаочнюємо урок, використовую метод - зображально-ілюстративний (показ репродукції картин, опорні схеми, перегляд слайдів, відеофільмів, пізнавальних передач, концертів, фестивалів відповідних темі уроку , відеозаписи використовую найчастіше з метою закріплення та узагальнення вивченого матеріалу при вивченні пісні чи творчості композитора, а також для мотивації навчальної діяльності. Наприклад, у 6-му класі під час вивчення творчості

В. А. Моцарта, слухаємо частину сьому з «Реквієму» та переглядаємо відеозапис фільму «Амадей»; під час пояснення учням уроку послідовно з'являються опорні слова, символи, малюнки, схеми. Отже на кожну тему створюється певний зоровий ряд. Завдяки цим схемам учні легко роблять підсумок уроку.

Використання проблемно-евристичних художньо-педагогічних технологій обумовлено високою мотивацією всіх учасників освітнього процесу, можливостями реалізації атмосфери діалогу і співробітництва. В умовах їх застосування починає працювати творче мислення, адже проблеми як труднощі, перепони, що виступають у вигляді більш чи менш складних задач, збуджують розум, примушують мислити, шукати і знаходити відповідні рішення. Проблеми стимулюють творчість. Згідно з психологією, діти молодшого та середнього шкільного віку схильні до фантазування, у них розвинута уява, образно-асоціативне мислення. Типи завдань на виявлення протиріччя, на проблемне бачення як, навчальне завдання вміщує завдання прихованого питання, завдання на конструювання заданих ситуацій, завдання на викриття уявлених протиріч, а як навчально-творче завдання вміщує завдання-головоломки, завдання-проблеми, завдання-парадокси, завдання на формування проблем.

Необхідно залучати учнів до різних видів творчої діяльності: музичного виконавства, малювання, театралізацій та інсценізацій, імпровізацію (вокальну, інструментальну, ритмічну, пластичну, творчі завдання на створення мелодій, інструментално-ритмічний акомпанемент, вільне малювання), створення музичних інструментів власноруч. Проблемно-пошуковий етап - являє собою цілу низку творчих завдань, в яких діти знаходились у пошуках нових оригінальних рішень. Знання, які дитина здобула самостійно, засвоюються краще, тому ефективними прийомами є: «Знайди помилку», «Неуважний вчитель», «Навпаки», які стимулюють пізнавальну активність учнів. З метою розвитку уваги пропоную завдання, спрямовані на виявлення прихованих помилок, які навмисно припущених учителем із певною дидактичною метою:

- знайти «зайве» в переліку слів. Наприклад: «Танці» ( гопак, мазурка, колискова, полонез);

- в серії малюнків до твору А. Вівальді «Пори року» «Зима» - знайти зайвий малюнок;

- виявити приховані помилки під час співу вчителем пісні. Наприклад: виконати колискову використовуючи швидкий темп, або проспівати її дуже голосно.

        Стимулюючого характеру набуває освітній процес, що проходить за технологією проблемного навчання. Щоб активізувати пізнавальні інтереси учнів та організувати самостійну творчу роботу, треба створювати проблемну ситуацію: висувати гіпотезу, застосовувати прийом «мозкового штурму», ставити запитання чи завдання для колективного обговорення. При цьому точка зору будь-якого учня поважається. Школярі за своєю природою дослідники. Якщо не створювати сприятливих умов для реалізації цієї допитливості, не заохочувати до дослідження проблемних ситуацій, пізнавальні інтереси поступово згасають.

Використання інтерактивних технологій спонукає учнів до активної роботи, допомагає виявити знання та почути думку кожного на поставлене питання, знайти шляхи його реалізації. Тому в нашій педагогічній діяльності використовуємо колективну, парну, групову форми навчання. Так, організовуючи роботу учнів в групах, пропонуємо дітям взяти ролі учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми партнерів, які вчаться співробітництву, ролі друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють, вміють слухати досягають згоди. Роботу учнів в групах використовуємо в 5-8 класах при вивчені творчості та життєвого шляху композиторів; аналізу прослуханих музичних творів, при розучуванні нової пісні та розборі ритмічних вправ з різним навантаженням. У шостому класі при виконанні ритмічної вправи кожна група (7-8 чол.) виконує її, маючи своє завдання:

I група – виконує вправу у швидкому темпі;

II група- виконує вправу з шумовими інструментами;

III група - виконує вправу з 5 такту;

IV група – виконує вправу голосно, супроводжуючи її складом «та»-                (довгі тривалості) та «ті» - (короткі тривалості).

Можна, щоб мала група обрала сама наперед, на якому такті зупиниться, та керівника, який вкаже, якій групі продовжити.

Інтерактивна технологія дає можливість створювати умови для самостійного здобуття знань учнями, ліквідує перевантаженість учнів, їхню пасивність, бездіяльність на уроці, допомагає дітям подолати страх, мовчазність. Збільшує час активного мислення. При роботі в групах формується позитивна мотивація і для слабких, бо вони мають можливість для самовираження.

Ефективно використовуємо також методи «Займи позицію», «Мозкова атака», «Навчаючи вчусь», «Ажурна пилка», «Коло ідей», які дозволяють активізувати усіх учнів. Так, метод «Займи позицію» застосовуємо у 7-8х класах. Учні вчаться розглядати полярні позиції, вміння слухати своїх опонентів, розв'язувати конфліктні ситуації. Наприклад, учні захищають свою точку зору, щодо сучасності балету С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта», або токати і фуги ре мінор Й.-С. Баха. При розучуванні пісні у 5-6х класах та слуханні музики у 6-8х класах використовую «Мозкову атаку», під час якої учні висловлюють якомога більше ідей, які потім захищають. У 6-му класі після слухання музичного твору (В.А.Моцарт «Реквієм» ч. № 7) діти, після обговорення у малих групах, висловлюють почуття, які викликає цей твір та аргументують, чому і як це виражено в творі. Наприклад: почуття суму (характер музики сумний, траурний, заупокійна меса); почуття тривоги (характер музики тривожний, зміна динамічних відтінків, відчуття плачу); почуття трагізму (характер музики трагічний, самотність композитора, бідність). З допомогою «Ажурної пилки» або «Роботи в динамічних групах» учні за короткий проміжок часу самостійно засвоюють велику кількість інформації теоретичного матеріалу. Особливо доцільно його використовувати у 7 - 8-х класах, які мають досвід роботи в групах при вивченні життєвого та творчого шляху композиторів. Учні в групах самостійно вивчають матеріал, після чого експерти йдуть зі своєю інформацією в інші групи навчають їх і повертаються назад, де отримують інформацію з інших груп. 8-й клас. Тема « Відлуння епох у музичному мистецтві». Діти самостійно розглядають творчий і життєвий шлях Л. Бетховена або Йогана Штрауса, використовуючи метод «Ажурна пилка». Кожен учень має своє завдання в малій групі, активно працює та вчиться спілкуванню, доносити до інших інформацію. Щоб перевірити знання, вчитель задає питання цілому класу. Діти працюють в режимі постійного пошуку, вчаться самостійно здобувати знання, співпрацювати з учнями з різним рівнем розвитку, типом темпераменту.

Формуванню творчих здібностей сприяє використання проектної технології. Метод проектів застосовуємо на етапах введення в тему, розкриття основного змісту теми, під час узагальнення теми. Слід враховувати, що повноцінна реалізація методу вимагає цілого комплексу соціокультурних компетентностей, тому елементи цього методу необхідно вводити якомога раніше, розвиваючи й ускладнюючи їх послідовно від класу до класу. Переважно використовується цей метод у 7-8-х класах при вивченні складних тем (джазова музика, рок-музика, українська популярна музика…). Наприклад, використовуємо цей метод в 8 класі при вивченні теми «Відлуння епох у музичному мистецтві». Метод проектів передбачає самостійну роботу учнів, вони досліджують інформацію та творчо презентують свій проект. Рівень самостійності і творчості враховується при оцінюванні проектної діяльності, тому поряд із загальною оцінкою колективної роботи я оцінюю індивідуальний внесок кожного учня. Такі форми роботи сприяють розвитку творчих здібностей. Діти розв'язують завдання творчого характеру в класі чи вдома, індивідуально чи в групах. Для них це цікава робота, тому вони з задоволенням складають і розв'язують музичні ребуси, хрестослови, малюють малюнки до творів, складають пісні, історії, музичні оповідання.

Широко використання заслуговують ігрові технології. Основними прийомами, які сприяють формуванню творчої особистості  в процесі ігрової діяльності є: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування тощо (Г.А. Балл, І. П. Підласий,  

С. Смірнов та інші). Такі методи і прийоми збагачують урок, вони створюють ситуації, коли вчитель може активізувати учнів згідно з їхніми художніми здібностями і можливостями. Тому широко застосовуються рольові ігри – «Я – диригент», «Я – музикант», «Я – слухач»; театралізовані дійства –«Водіння кози», «Вертеп», розігрування уривків з літературних творів; інсценізацію пісень – «За світ встали козаченьки» укр. нар. пісня, «Пісня Наталки» М. Лисенко; пантоміму «Відгадай емоцію», «Відгадай музичний інструмент», хореографічні елементи (танцювальні ігри-пісні, хореографічні фантазії). З метою зняття психологічного та фізичного напруження, запобіганню перевантаження дітей та дискомфорту використовую рухливі музичні ігри.

У практичній діяльності початковим імпульсом для формування творчих здібностей учнів вважається мотивація, адже залучення учнів до активної творчої діяльності вимагає розуміння ними мети та завдань уроку, суть її полягає в необхідності підготувати школярів до сприймання творів мистецтва, викликати у них інтерес до подальшої діяльності. На цьому етапі використовую вербально-комунікативні методи (бесіди, діалоги, емоційно-поетичне читання, дискусії та ін.).

Формуванню творчих здібностей сприяє один із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва – спів. Це найдоступніша та найулюбленіша для дітей виконавська діяльність. Він сприяє розвитку співацької культури школярів, їх загальному та музичному розвитку, вихованню духовного світу, становленню світогляд, формуванню особистості. Роботу з вокального виховання ми здійснюємо по певній системі та відповідно до дібраного матеріалу з урахуванням закономірностей і особливостей формування співацьких навичок у дитячому віці та використовуємо різні методи розучування пісні: розучування на слух, розучування за допомогою наочних схем, розучування за нотним записом. Вибір методу залежить від рівня музичної підготовки учнів, фактури пісні та мети уроку. Переважно використовуємо розучування пісні на слух. Цей метод характеризується тим, що учні вивчають пісню, повторюючи її після того, як виконає вчитель. Якщо учні не запам’ятали або не правильно проспівали свою мелодію, слід проаналізувати з ними напрямок мелодії: вгору, вниз, на одній висоті, стрибок і т. д. Для учнів робота над піснею починається з її сприйняття, тому виконувати пісню треба дуже виразно і емоційно. В старших класах розучуємо пісню за допомогою наочних схем. На мою думку, це сприяє більш свідомому засвоєнню пісні, активізуються слухове і зорове сприйняття.

Значну увагу приділяємо настройці і приведенню в робочий стан голосового апарату учнів. Для розспівки використовуємо вправи – поспівки зі словами, а також з відповідними складами, уривки з пісень, імпровізації на задані слова або теми. Вважаємо, що такі вправи доцільно виконувати в групах – тоді активно працює кожна дитина. Кожній групі даємо окреме завдання. Наприклад:

I група - виконує уривок з відомої пісні;

II група – цей уривок виконує на склади «ма», «мо»;

ІІІ група – з ритмічним супроводом.

Завдання в групах змінюються.

Позаурочна діяльність є ефективною формою самовираження особистості, виявлення та застосування її творчих здібностей. В умовах діяльності музичних гуртків (творчих колективів) ми створюємо умови для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі музичного мистецтва за принципом добровільності, зацікавленості. Таким чином, творчі здібності, сформовані на уроках музичного мистецтва, учні вдосконалюють та поглиблюють у позаурочний час. Діти відвідують гурткові заняття студії. «Юні артисти» співають, беруть участь у всіх загальношкільних заходах: предметних тижнях, Святах першого і останнього дзвоників, випускних вечорах, концертах до свята 8-го Березня, Дня вчителя, звітних концертах для батьків, благодійних концертах. Ці заходи дозволяють виявляти та розвивати обдарування дітей.

      Учні мають стійку потребу в знаннях, прагнуть глибше пізнати явища, спостерігають, аналізують. Вони прагнуть виконувати різноманітні завдання творчого характеру, шукають неординарні рішення, приділяють багато уваги саморозвитку. Ці діти самостійно приймають рішення, допомагають друзям. Самостійно створюють образи, люблять фантазувати, бачать проблеми, ставлять перед собою цілі та підпорядковують їм свою діяльність. Для творчої самореалізації наші учні навчаються все життя і в першу чергу розвивають свої творчі вміння. А вчитель за для цього має бути у постійному пошуку змісту, методів, технологій, умов, які б сприяли успішній творчій діяльності дитини.